107 днів назад 
Едуард Володарський - "Вольф Мессінг. Бачив крізь час"
Мене завжди цікавили містичні речі, і ось недавно мені до мене потрапила книга Едуарда Володарського – “Вольф Мессінг. Бачив крізь час”. Я знав що це розповідь про реальну людину, людину-легенду, відомого на весь світ, тому не міг не прочитати цю історію. І ось буквально через 5 днів я уже пишу відгук, про цю чудову книгу. Хоча вона і не маленька за обсягом (560 сторінок) але читається дуже легко.
Спочатку я думав, що це буде як би збірка біографічних фактів, а виявилося що це художнє оповідання, хоча і в дещо своєрідному форматі.
Я не буду стверджувати про точність історичних факторів, але в анотації вказано що це дійсно біографія Мессінга.
Книга охоплює події всього його життя, з раннього дитинства і до смерті, безліч складних і трагічних ситуацій, з якими йому довелося зіткнутися.
Сподобалося те, що автор дуже тонко передає почуття героїв. Так що аж сам інколи переживаєш, а місцями навіть страшно, коли автор описує війну і мільйони смертей німецьких солдатів.
У Вольфа Мессінга була дуже тяжка доля. Але в кожного вона своя, і він, прийняв свій дар і йшов до кінця не опускаючи рук. Його спокійний, непохитний та незворушний характер, думаю і допоміг йому стати тим, ким він став. Всі думки, почуття та переживання героя – все це є у книзі.
Мессінг хотів зрозуміти свій дар, вивчити його, але він так і не зайнявся наукою, не в той час він жив. Він пережив дві війни і багато хто хотів використати його в своїх цілях. Звичайно на науці не заробиш, а їсти хочеться, тому все своє життя він виступав, як артист і допомагав людям.
Після прочитання книги у мене склалося враження що він був глибоко самотньою людиною, хоча він і був одружений на жінці на ім’я Аїда.
Не шкодую за втрачений час на прочитання книги. Всім рекомендую прочитати цю історію.
Прочитавши “Ангели і Демони” та “Код Давінчі” я не міг не прочитати роман “Втрачений символ”.
Це уже третя книга написана про гарвардського професора в твідовому піджаку і з наручним годинником із зображенням діснеївського Міккі-Мауса – Роберта Ленгдона.
Втрачений символ - Відгук про книгу
В цій частині йдеться про таємниці братства – масони. Ленгдон отримує запрошення від свого друга і одного із керівників масонського братства Пітера Соломона прилетіти в Нью-Йорк і виступити в Капітолії з лекцією про символи. Коли ж готовий до виступу професор входить в аудиторію, він розуміє, що ніяких глядачів у ній немає. Зате на підлозі під куполом ротонди поліція виявила чиюсь відрубану і покриту татуюваннями кисть руки, яка вказує на купол. Рука виявляється належить Пітеру Соломонов, якого викрав вкритий татуюваннями від верхівки до п’ят безумець, що жадає заволодіти головним скарбом масонів – пірамідою, що вказує шлях до таємничих стародавніх знань.
Ленгдон починає розслідування довжиною майже в 600 сторінок і тривалістю не більше доби. За цей час йому належить вдосталь набігатися по всіх поверхах Капітолію, розгадати шифр і кілька головоломок, порозглядувати картини на предмет наявності в них таємних символів і дивом уникнути загибелі.
Як і попередні книги Дена Брауна, “Втрачений символ” закінчується непередбачуваним поворотом подій. Всі таємниці розкриті, все геніально і просто, а в той же час дуже запутано.
Всім рекомендую прочитати дану книгу. Самий кінець не розкажу, тому що буде не цікаво. далі…
Одразу після прочитання книги “Ангели та Демони” я взявся за прочитання наступної частини пригод професора Роберта Ленгдона. Книгу я прочитав десь місяць тому, уже потрохи підзабув деталі, але всеж таки напишу відгук.
Код Давінчі - відгук про книгу
Книга стала бестселлером у свій час. Як повідомляє Wikipedia, вона перекладена на 44 мови світу. І якщо хтось книжку не читав, то думаю фільм бачив точно.
Автор зумів задати інтригу з самої першої сторінки, коли вбивають куратора Лувру, і відбувається це все якось таємничо і незрозуміло. Перед тим як померти від поранення куратор написав по підлозі зашифроване повідомлення власною кров’ю. Головним підозрюваним ста Роберт Ленгдон, так як його ім’я було написане жертвою на підлозі.
Внучка Жака Соньєра (вбитого куратора) – Софі Невьо допомагає Роберту втекти від поліції. І разом із професором розпочинають власне розслідування. Вони розгадали повідомлення на підлозі і все стало зрозуміло. Жак Соньєр – був великим майстром таємного братства – Пріорат Сіона.
Це братство було створено для зберігання таємниці – таємниці святого граалю та участь Марії Магдалени в ролі Християнської церкви.
Після розгадання Коду Давінчі, який містив в собі інформацію про знаходження грааля. Герої подалися в Рослінчьку Капеллу (де мав бути схований грааль) де дізналися всі секрети що їх переслідували цілу ніч.
Кінцівка книги для мене здалась досить передбачуваною, хоча все будувалося так заплутано.
Книга мені надзвичайно сподобалося. Рекомендую всім її прочитати. далі…
Янголи та Демони - відгук про книгу
Не так давно мені до рук потрапила книга одного скандального автора сучасності – Дена Брауна. Вона називалась “Ангели і демони“. Спочатку я не думав, що книга наскільки мене “зачіпить”, вона досить обємна і з перших сторінок здалась мені нудною. Але всежтаки прочитавши десь пяту частину мені починав просвітлюватися сюжет, і я зрозумів що книга історія зовсім не нудна, як здалося із першого погляду, а цікава і захоплююча.
Головним героем роману є Роберт Ленгдон – професор гарвардського інституту по релігійній символіці. А всі події книги проходять протягом одного дня (такого раніше ніде не зустрічав). Розповідь починається із вбивства одного із професорів ЦЕРНа Реонардо Ветра, якому після запуску вликого андронного колайдера вдалося створити антиматерію. Його труп знайшли вранці, із виппаленою на груді амбіграмою давнього і таємничого ордену ілюмінатів, і виколотим оком.
Для пояснення того, що відбувається, був запрошений в терміновому порядку професор Ленгдон. Незабаром стало відомо, що око (а точніше його сітківка) був ключем до лабораторії, з якого було викрадено таємничу антиматерію. Вона зберігалася в спеціальному контейнері. При її взаємодії з іншою матерією (навіть з повітрям) вивільняється колосальна енергія, сила якої набагато більша ніж вибув атомної бомби. Після вибуху відсутня радіація, а антиматерія не виявляється металошукачами.
Протягом всієї книги йдуть пошуки цьої загадкової антиматерії і розкриваються багато таємниць стародавнього ордена ілюмінатів. Дія розгортається в Римі, попутно автор описує місцеві визначні пам’ятки: церкви, храми, собори, обеліски, гробниці, склепи, підземні ходи, твори мистецтва, які не є вигадкою. Роберт разом із Вітторією Ветра – дочкою Леонардо Ветра шукає таємне сховище ілюмінатів, щоб припинити вбивства чотирьох кардиналів preferiti (тобто головних претиндентів на пост Папи Римського). І знаходить це сховище, але уже пізно….. всі preferiti мертві.
Зав’язка сюжету захоплююча. А фінал-разючий і непередбачуваний. Але його я не розкрию, щоб у вас не пропала цікавість дочитати до кінця і дізнатися всю правду.
Автор у своєму творі показує тонку грань між наукою і релігією. І якщо в давнину це були люті вороги, то в сучасному світі це друзі, що йдуть рука об руку. І автор це підкреслює.
Кілька днів тому закінчив читати дану книгу, і от у моїх руках уже друга книга Дена Брауна про стародавні братсва і про їхню таємничу символіку яку повинен разгадати професор гарвардського університету - Роберт Ленгдон.
Усім раджу почитати цю книгу.
